ІЦікаве та корисне о каналізації

Історія каналізації (невеликий огляд історії розвитку каналізації)

Під каналізацією розуміємо комплекс спеціальних санітарних заходів та інженерних споруд. Ними забезпечується:

Навіщо потрібна каналізація?

Основні забруднюючи чинники стоків – фізіологічні:

Побутові та багато промислових стічних рідин містять значну кількість органіки. Вони можуть швидко почати загнивати та бути живильним середовищем, що надає можливості для масового розвитку різних мікроорганізмів – патогенних бактерій.

У деяких виробничих стоках є токсичні домішки, що згубно діють на все живе.

Це все становить серйозну загрозу для населення і потребує негайного видалення стічних вод за межі житлової зони та їх очищення.

Як в давнину позбавлялися каналізаційних відходів

Завдання з видалення та ліквідації побутових залишків на різних етапах розвитку суспільства вирішувалися по-різному. Історія каналізації свідчить, що найпростішим, та таким, що задовольняє санітарним вимогам є видалення (відведення) каналізаційних рідин трубопроводами за межі поселення (сплавна система). Такий спосіб очищення каналізаційної мережі застосовується з давніх часів. Під час розкопок у Єгипті виявлено канали для стічних вод, побудовані за 2500 років до нашої ери. Аналогічні споруди існували ще раніше в Індії. У VI ст. до нашої ери у Римі був побудований знаменитий канал «клоака максима», який частково використовується в сучасній римській каналізації.

Ці конструкції вимагали значних витрат праці, матеріалів та обов'язкового підведення води – облаштування водопроводів. Тому їх споруджували лише для палаців, храмів, громадських купалень тощо.

При малій щільності населення (25-50 чол/га) та відсутності водопроводу відходи видаляли улаштуванням вигрібів, або вивозили їх асенізаційним транспортом (вивізна система). Частково використовували на присадибних ділянках.

При слаборозвиненій промисловості стічні води випускалися безпосередньо у водоймища, на берегах яких зазвичай і будувалися підприємства. Це полегшувало постачання чистою водою та скидання стічних рідин. Забруднення водойм при цьому сприймалося як неминуче зло, оскільки методи очищення стоків не були розроблені.

В епоху феодалізму та наступний період розвитку капіталізму щільність населення що зросла та розвиток промисловості призвели до погіршення санітарного стану міст. Вони буквально потопали у нечистотах. Це дуже ускладнило отримання чистої води. Інфекційні захворювання, що широко розповсюдилися, і епідемії, які почастішали, спустошували Європу. Це викликало необхідність будівництва водопроводу, а потім і каналізації. Статистичні дані з історії каналізації показали, що після влаштування водопостачання та каналізаційної системи захворюваність та смертність населення значно зменшилися. Особливо сильно знизилася кількість кишкових захворювань.

Одна з найважливіших позитивних сторін облаштування каналізації (за одночасної організації належного водопостачання) – суттєве покращення санітарних умов життєдіяльності людей. А також ефективніше використання міського земельного фонду. Оскільки при влаштуванні централізованого водопроводу та каналізації щільність населення та поверховість забудови практично не обмежуються.

Влаштування каналізаційної мережі в населених місцях є вкрай важливим фактором містобудування. Це дозволяє по-новому розв’язувати питання планування та забудови міст.

Історія будівництва каналізації у Європі у XIX сторіччі

Після тривалого періоду середньовічного застою інтенсивне будівництво каналізації почалося у європейських країнах лише у XIX в. Найбільший обсяг воно отримало в Англії, яка однією з перших стала на шлях промислового розвитку. У неї найшвидше відбувалася урбанізація.

Малодосконалі каналізаційні системи були в Англії ще у 1833-у більш ніж у 50 містах. Пізніше почали будувати каналізації в Німеччині (Гамбург – з 1843 р., Штеттін – з 1862, Франкфурт-на-Майні – з 1867, Данциг – з 1870, Берлін – з 1873 і т. і.). До 1870 р. у Німеччині налічувалося понад півсотні великих населених пунктів з каналізацією.

Повільно розвивалася каналізація у Франції, хоча каналізаційна система самого Парижа бере відлік ще з другої половини XIV століття. Швидшим темпом йшло будівництво каналізації у США – до 1902 року каналізувалося близько 1000 міст.

Облаштування у містах Європи та Америки каналізації, що забезпечує лише відведення забруднених стічних вод та випуск їх без прочищення у водоймища, дуже скоро призвело до різкого забруднення останніх.

Наслідки цього, як відомо з історії розвитку каналізації, першої відчула Англія. Як у зв'язку зі значним розвитком мегаполісів, так і внаслідок маловодності рік, що не забезпечували необхідного розведення стічних вод та самоочищення водоймищ. Тому ще 1861 р. на острові було видано закон про очищення та звільнення стічних вод перед випуском у річки від фекальних мас та гнилявих речовин.

Це було першим кроком до постановки у законодавчому порядку питання про очищення стічних вод. Потім, у 1870 та 1876 рр., грунтуючись на роботі спеціальних комісій встановили норми очищення стічних вод під час випускання в ріки залежно від ступеня розведення.

Перші відомі підземні канали для відведення стоків у Росії влаштували ще XIV в. (Новгород, Кремль). Проте надалі вона відставала в темпах та обсязі каналізаційного будівництва від інших країн.

Розвиток каналізації у 20-21 ст.

У 20 сторіччі зі зростанням міст пришвидшилося будівництво каналізації у Європі та США. Були побудовано очисні станції у багатьох селищах. Велике поширення набули індустріальні методи виробництва робіт з будівництва каналізаційних споруд. Зокрема щитова проходка при прокладанні колекторів, збірні конструкції колекторів та споруд.

Для значної частини каналізаційних конструкцій були розроблені та застосовуються типові проєкти. Вони набагато скорочують строки та витрати праці на проєктування та забезпечують застосування найбільш досконалих методів виконання робіт. Завдяки ним зведено багато споруд для очищення відпрацьованих виробничих стічних рідин підприємств різних галузей промисловості.

Застосовується комплексне розв’язання проблем доброустрою цілих районів. Такими є генеральні схеми водопостачання та каналізації великих промислових регіонів. Районні схеми водопостачання та каналізації, що розробляються в обов'язковому порядку при складанні проєктів планування та реконструкції міст, дають можливість планового здійснення заходів щодо:

Якість води у водоймищах нині визначається законодавчими актами у яких чітко та конкретно прописані обов'язки міністерств, відомств та господарських установ з будівництва необхідних каналізаційних споруд та здійснення охоронних заходів. Для запобігання забрудненню водойм стічними водами ведеться інтенсивне спорудження очисних конструкцій для міст та промислових підприємств.

Для обслуговування безперервного зростання міського населення при нормах водоспоживання і водовідведення, що підвищуються, постійно збільшується пропускна спроможність міських каналізацій. Протяжність каналізаційних мереж повинна забезпечувати високий рівень очищення стічних вод. Відповідно сумарній кількості побутових та виробничих стоків має відповідати пропускна здатність очисних споруд. Особливо багато потрібно очищати виробничих стоків.

Велика робота проводиться в галузі санітарної техніки, зокрема в області вдосконалення каналізаційних систем та очищення стічних вод населених пунктів та підприємств промисловості.

З подальшим розвитком виробництва та сільського господарства, а також благоустрою міст та селищ зростає водоспоживання на промислові та господарські потреби. Отже збільшується абсолютний обсяг стічних вод. Тому своєчасне їх видалення та чистка набуває ще більш критичного значення. Це зобов'язує спеціалістів у цій сфері, ширше розгорнути роботи щодо вдосконалення чинних та розробки інноваційних результативних технологій очищення стоків.

Звертайтеся, якщо потрібен сантехнік Львів, прочищення каналізації, відеодіагностика труб.